Підйом о 7:30. Вихід на воду о 10:00. Від самого ранку починаються пригоди! Нам потрібно пройти Завтурівську шиверу – 280-метрову ділянку русла, розділену на декілька вузьких рукавів зі швидкою течією та підводними брилами. Вийшовши в основне русло, нам більше не доведеться робити обнос низького місточка у с. Завтурове, оскільки його змило навесні 2026 року.

Через 2,5 км річка знову поділяється на два рукави, у центрі яких розкинувся дикий острів – Любовицький (від назви зниклого села Любовичка). Ми йдемо правим: тут на нас чекають швидка течія, різкі повороти та масивні підводні брили.

На 4-му кілометрі починається остання водна перешкода – шивера з вузькими рукавами завдовжки 370 м. У минулому тут стояв водяний млин села Любовички.

Трохи далі заходимо у гирло річки Березівки: саме звідси розпочинається територія регіонального ландшафтного парку «Приінгульський» та проходить адміністративна межа Кіровоградської і Миколаївської областей. Далі вниз за течією відкриваються простори Софіївського водосховища.

На обід зупинимося у мальовничому місці неподалік гирла річки Стовпової, біля могутніх скель Стовп (Три богатирі) та Чортового мосту.

Наступний привал — у с. Розанівка. Звідси вже рукою подати до місця другої ночівлі – великої галявини неподалік грандіозної скелі-мису з міфічною назвою Пугач.

🚣 Дистанція: 9,5 км. Перешкоди: 3 шивери із заростями очерету; можливі хвилі на водосховищі.